Які права мають усиновлювачі?

Особа, яка усиновила дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, має право:

право приховувати від дитини факт усиновлення і вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про неї як до, так і після досягнення нею повноліття;

право приховувати від дитини факт її усиновлення, якщо розкриття таємниці усиновлення може завдати шкоди її інтересам;

право на відпустку тривалістю 56 календарних днів:

Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про відпустки» особі, яка усиновила дитину віком старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).

Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення.

право  на додаткову відпустку

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки», жінці,  яка  працює  і  яка усиновила дитину, а також особі,  яка  взяла дитину  під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових  і  неробочих  днів.

право на допомогу при усиновленні дитини

Право на допомогу при усиновленні має усиновлювач, який є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновив дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо усиновлювачами є подружжя — один з них на їх розсуд).

Процедура виплати допомоги при усиновленні дитини визначається Порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 № 59.

 

Допомога при усиновленні дитини призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації усиновлювача.

 

Допомога може бути призначена також за місцем фактичного проживання усиновлювача за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

 

Усиновлювачі зобов’язані:

особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується, в присутності представника служби у справах дітей після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення;

надавати можливість представникам служби у справах дітей за місцем свого проживання спілкуватися з дитиною та здійснювати нагляд за умовами проживання і виховання;

в разі зміни місця проживання усиновленої дитини повідомляти про це службу у справах дітей.