Що таке усиновлення?

   Усиновлення — це юридичний процес, під час якого рішенням суду створюються нові, постійні відносини між батьками та дитиною, і який полягає у передачі батьківських прав та обов’язків від однієї родини до іншої. Це прийняття у сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов’язками, як з боку дорослих, так і з боку дитини. 

   Як правило, дорослі намагаються уявити свою майбутню дитину, в багатьох випадках ідеалізуючи її. Так, наприклад, уявляють дівчинку красунею, з гарненькими бантиками, такою, що одразу ж їм посміхнеться. Насправді такі фантазії бувають далекі від реальності. Не виключено, що дитину ще треба навчити посміхатися та довіряти дорослим, а красу дитині забезпечить не гарненький бантик чи красиве платтячко, а саме посмішка та очі, що сяють довірою і любов’ю.

Усиновлення — це ПРИЙНЯТТЯ дитиною дорослих, дорослими — дитини, біологічними дітьми сім’ї — усиновленої дитини. 

   Якщо юридичний аспект усиновлення, як правило, триває не більше 3-6 місяців, то як психологічний, емоційний процес, усиновлення триває роками. Усиновлювачам принципово усвідомити, що усиновлена ними дитина має такі ж соціальні, емоційні та фізичні потреби, як і будь-яка народжена дитина у родині. Надзвичайно важливо ці потреби визначити, зрозуміти причини їх виникнення, знайти шляхи їх задоволення, навіть якщо ці потреби на початковому етапі протирічать культурним нормам усиновлювачів.